Занадилась баба Ярина,
Частенько, до мене у гості,
Всякчас,лиш вечірня година,
То прийде, всім помиє кості.
Сусід, он сякий та ледачий,
Бур’ян по всім городі росте,
Кривий та й досить ще горбатий,
Сміттям, закидав обійстя все.
Послухала б, я ще Ярину,
Та мова гидка, геть дістала,
-Ти майже ціленьку годину,
Лиш бруд на сусідів зливала.
Вона зненацька підскочила,
Сердита, аж почервоніла,
- Тобі ж, я догодить хотіла,
Зі мною, щоб лишень дружила.
У руки пиріжків подала,
І хутко, вже її проводжаю,
-Я таких подруг і не мала,
Будь ласка вибач та з тобою,
Дружити, зовсім не бажаю.
Лютий 2015р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661044
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2016
автор: Ніна Незламна