Із ночі - третій ангел затрубив:
Зоря Полин у лоно вод упала -
І згіркли чорні води... Мертвий дим
Окутав нас... Та Україна спала.
Господня варта - Божї посланці
Спішили Апокаліпсис спинити.
Ударив грім - замовкли "мудреці":
Перехотілось красно говорити...
Заціпило їх лживії вуста -
Народ прийняв довічную покуту.
І посивіла Мати Пресвята,
Що одкровення випила отруту.
І побіліло зболене дитя,
Що в муках умира від лейкемії...
Той чорний крук - зловісне забуття:
Мовчить народ - вітійствують вітії.
Із ночі ангел Божий знов трубить:
- Не час, не час нікому спочивати.
Прокиньтесь, люди, годі, годі снить:
Гуляють Світом Смерть і дикий атом...
2006 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661069
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.04.2016
автор: Світлана Імашева