Як важко, коли до болю примушують...
Руйнуючи насиллям крихку душу!
Гармонії світів, баланс порушують,
Океан зневаги і ні клаптика суші!
Хвилі відчаю, об скелі вдаряємось,
Нелегко й навіщо? розуміти нав"язане!
Не я одна, кожен із нас! МИ змагаємось,
Будучи, кайданами чужих думок, зв"язані!
Вже вистачить брехні! Душа обурена!
Є у кожного простір особистий й почуття!
Тож якого красного слівця, ви пхаєтесь,
Руйнуючи цікавістю, чужі життя!
Серце не хоче образ, але не розумієте!
"Доброзичливі друзі",досить, схаменіться!
Даю відкоша, зерна провини посіявши,
І ПРОШУ, *зі злими язиками,* зупиніться!
20.04.2016
Присвячується надмірній цікавості!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661081
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.04.2016
автор: Квітка))