Як згадаю я ті дні - нічний кошмар,
як віддав тоді мені дурман-відвар.
Як брехнею очі затягло,
а все серце болем обросло,
ак тепер бідою руки оповиті,
аж сльозами очі вже налиті...
Як я скоїла як жінка страшний гріх
та й мені ти коси довгії обстриг
Іди геть, полуда та обман!!!
Я тепер вже вільна як туман,
піднімусь до неба й землю окроплю
і восстану з мертвих наяву.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661088
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 21.04.2016
автор: Олеся Жито