Коли я сходила з розуму
Поруч не було нікого
Єдиним безжальним козирем
Залишився шлях додому
А далі слова і колії
Бо надлишок слів і змісту
О́біруч – три магнолії
І два узбережжя міста
Бігла мостом розхитаним
Без поручнів та канатів
Здавалося врешті квити ми
Здалася щоб не мовчати
Навпроти лиш сміх і вітер
Магія та магнолія
Мені б лише десь зігріти
Ту жінку, котра божеволіє…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661122
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 21.04.2016
автор: Оля Бреславська