Прощай, мій любий зайчику, прощай...
Ти був зі мною стільки часу поряд
У радості, у смутку і, у горі...
Приходь до мене іноді на чай.
Що сумувати буду знаєш сам,
Бо ми давно - одне з тобою ціле,
Лиш ти пухнастий і узимку білий,
Я - трішки інша, слава Небесам.
Бо не пухнаста і багато барв
Є у мені́, не тільки сніжно-біла.
Тебе за псевдо взяти я посміла,
А нині волю ти прийми у дар.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661127
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 21.04.2016
автор: Патара