Я блукаю у своїй примарній зливі,
я шукаю в долі моїх майбутніх благ,
очі відриті,тому так легко вразливі,
серце застигло у змоклих зонтах.
Я шукаю сліди своїх мрій,
а все не той відбиток, а схожий.
Де ключ від буттєвих подій
іржиться в душі у прохожих.
А може цей час - тільки сон?
Мою реальність весь час відбирає.
Я, ніби потяг,що мчить за вікном,
Коли за розкладом мить пробігає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661130
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.04.2016
автор: V1TaL1o