Знаєш, щось мені не щастить, стою на місці.
От-така кінцева, давай на вихід.
Наче немає якогось інгредієнта в моєму тісті,
Немовби глухий кут, німа безвихідь.
Коли для мене знак «Стоп» повсюди
І червоні картки в обличчя тицяють,
Не хочу бачити вас, люди.
Хочу закинути правила, начхати на звичаї.
Хочу бути хоч трішки вільною,
Щоб мати право найбільше випити.
Хочу бути з суспільства звільнена,
Щоб двері в душу ніким не рипати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661197
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 21.04.2016
автор: Луноокая