[img]http://shipwiki.ru/images/sudno_kristian_radik_christian_radich_7_1.jpeg[/img]
Що в голові -
То серце вимовляє.
То митець пише,
Слово промовляє.
Є слова блудливі,
Обманюють людей.
І люди ходять
До блудливих тих дверей.
Є слова чисті,
До світлого ведуть,
Вони заблудним душам
Вказують необхідну путь.
За слово
Тебе будуть судити,
Кому ти двері
Вміла відчинити.
Не за себе тільки,
Ти відповідь даєш,
А за тих кого
Навчила і ведеш.
Тоді подумай,
Перш ніж сказати.
Чи праведну дорогу,
Вміла указати.
Коли ти сам
Дороги ти не знаєш,
То інших блудиш,
У гріх штовхаєш.
Тому і на суді,
Тебе будуть судити.
За блудні дороги,
Які навчила ти ходити.
Щоб праведну дорогу
Людям указати,
Треба, Святого Паїсія
Вчитись і читати.
Тоді дороги
До Бога поведуть.
І Бог очистить
Серце і твою путь.
Там ступатиме
Твоя нога,
Куди інших, в палаци,
Чи в пекло привела.
Мої слова,
Ти не забудеш.
Рано чи пізно
Ти совість збудиш.
Святе слово
Сказано не мною,
А того хто вище,
Хто наді мною.
Його слова
З небес злітають,
Душі годують,
Накормлять.
А я рука,
Що перо тримає.
Тобі пише,
Тобі читає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661246
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2016
автор: Нагорний