Не раз я чула, як весняні грози
Природу будять громом і дощем.
Забулися і віхоли, й морози –
Весна тепер ворожить над кущем,
Де кожна брунька – гілочки дитина,
Росте і листя бачить в теплих снах,
А в небі сонце динею котилось,
Початком стало для нового дня.
Росу піднявши на свої багнети,
Воно сміялось квітам ізгори –
Природи дивні це експерименти
Весняної і літньої пори.
24.02.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661250
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.04.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)