Мій зайчик вже подався у світи,
Тепер для всіх я буду лиш Патара.
Я думаю не вкриють небо хмари,
Бо вирішив собі вухань піти.
Можливо ще повернеться сюди,
Як буде тих пригод йому доволі,
Ми з'їли не один уже пуд солі,
Відчули брак повітря і води.
Він лиш пішов, а я уже сумую,
Від лапок рідних ще шукаю слід,
Без нього не такий смачний обід,
Та кликати його поки́ що всує...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661276
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 22.04.2016
автор: Патара