Мої думки в незвичнім плині,
Мов тихий дзвін гірського кришталю.
Вони сплітають павутиння, нині
Серцем ти сказав мені: люблю.
Вечоріли дні, світали ночі.
Не раз хитнула доля терезами...
Я не боюсь тобі зізнатись,
Можливо в котре, хоч й тремчу,
Загляь лиш в очі, теж відчуєш —
Як щиро я тебе люблю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661439
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.04.2016
автор: Промінь2