РОЗДЯГНУТА ВЕСНА

Кортить  мені,  як  кава  запашна,
Той  погляд  твій,  гарячий,  як  глінтвейн.
Та  я  ховаюсь  від  усіх  -  смішна,
Моїх  думок  злякався  б  Франкенштейн.

Так  хочеться  роздягнуту  весну
До  вітру  відіслати,  під  дощем
Знять  сукню  пелюстково-затісну,
Щоб  очманіло  обвивав  плющем,

Тремтячими  руками  боронив
Від  безсоромних  заздрісних  очей.
П"янкими  поцілунками  манив
І  сипав  зорі  тисячі  ночей.

КВІТЕНЬ  16.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661570
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 23.04.2016
автор: Ліна Ланська