Моя душа горить,палає
І серце вискочити хоче.
Як скоїлося,пам’ятаєш?
Вулканом мій Народ клекоче.
Де Правда? Де свобідна Воля?
Чому ракло керує газ?
Як так, народ мій божеволе,
А зек золотить унітаз?
Не бути так! Сказав Народ мій.
З ганьбою вкинув в унітаз
Всю розгалужену систему,
Ганебну,витончену мразь.
Але нейметься Ка Ге Бісту,
РОМос йому миліше сліз.
Та пррр… найшла коса на камінь –
Держи агресоре відпір.
Якщо й безрогий ти козлине,
То ратиці тобі вкручу
У рашин-газу «свердловину»
По самі в смятку нехочу.
Заблеєш козликом небоже,
Заломиш руки,як століт,
Та все ж застебнеться на шиї
Розплата за Народний гніт.
ViFoBor/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661605
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2016
автор: ViFoBor/