Довірмось музики молекулам незримим,
Віддаймось безборонно, без остачі,
як губи віддаються лиш гарячі,
як ритму у полон здаються рими
Ввійдуть мурашками в найтонші пори,
під шкіру мерехку проникнуть і освятять,
бо справжня музика не може ошукати,
вона воістину, як Ти і гори
Воістину, як те, що і між нами,
як пізніх сутінків агатова тканина,
яка сховає, огорнувши спини,
в ажурних звуків витонченім храмі
І стане тісно в розуму оправі,
його покинувши, себе у звуки вмістим,
і наше таїнство на нотний аркуш-місяць
запишемо у почуттях-октавах
24.04.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661664
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2016
автор: Віталій Стецула