Мова поезії інша,
поки існую… мовчу…
А озивалась раніше
Музою вітру, дощу.
Падаючою зорею
Ліра майне уві сні.
І не долине до неї
Мрія моя вдалині.
І затихає луною…
Тужить душа за такою,
поки сльозу не утре.
Тільки радіємо рано.
Мрія хмариною тане
і забувається. Мре.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661716
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 24.04.2016
автор: I.Teрен