Нахилилася верба
над рікою, молода,
куди, річенько, пливеш,
гілки вербові несеш?
Вербові несу гілки,
де веселі діточки,
вони до мене прийдуть,
гілки вербочки знайдуть.
Перев’яжуть стрічечками
і прикрасять квіточками,
з собою батьків візьмуть
і на службу ранком йдуть.
А потім гілки несуть
і швидко промовляють:
“Б’ю не я, б’є верба,
щоб здорова й молода.
Щоб весела і багата,
а ще щастя повну хату,
виростати і цвісти
до наступної весни.
До новеньких милих літ,
на багатство і дохід,
на приязність і любов
бий вербова гілка знов!”
24.04.2016.
Фотографія із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661822
Рубрика: Вірші до Свят
дата надходження 24.04.2016
автор: Светлана Борщ