Я лозу вербову посвятила,
В Бога, мого Господа, просила:
Прости , Боже, Гріх у слові,
Гріх у помислах, в любові...
Що вчинила зле - прости !
Каюсь, мучусь... Відпусти...
Прости , Господи, незрячим,
Час прийде, ми все побачим,
Ти пробач ті кволі кроки,
Що складають людські роки...
Ті гріхи - біль Сина Твого,
Що на Хрест звели живого !
Прости, Боже, кров невинну.
Сльози котяться невпинно...
Знаю, чуєш Ти з Небес,
Це за нас Твій Син воскрес !
Він свідомо смерть прийняв,
Щоби кожен життя мав...
Я лозу вербову посвятила,
Прощення у Господа просила ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661825
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.04.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова