Життя невпинно мчить вперед
Його не всилах сповільнити
Ти набираєш швидкий темп
Щоб встигути усе зробити
Ця навіженість втомлює тебе
Ти часто опускаєш руки
Бажання є покинути усе
І те що було повернути
Але назад - це шлях в нікуди
Лише вперед!!Або на місці згнити..
Робити ці безцінні кроки
Це приведе до нагороди!
Потрібно просто зрозуміти
Що швидкість дій- твоі роки
Які ти можеш якісно прожити
Та не страші зупинки у житті
Бо це можливість відпочити
Зробити висновки собі
Старе спалити й знову бігти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661858
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.04.2016
автор: Petskovych