Снують по небу хмари із дощем,
Вітер бавлячись розвіює волосся...
Хтось незнайомий торкнув мене плечем
Випадково - мені здалося.
Дерева згиналися у дуги
Важкі краплі летіли у низ
З під очей не зникають круги,
котрі пасують до обличчя мого рис.
Де-не-де небо виглядало,
А я шукала сонячних промінців.
Мені так тепла не вистарчало,
Навіть вважала, що це кінець кінців...
Але хтось тихенько мені дарив надію,
Не можу цього сама пояснити
Я посміхалась так щиро як умію,
Навіть захотілось знову жити!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661963
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 25.04.2016
автор: Jane Gu