Я запитаю в журавля,
летить самотній він здаля,
може він чув, а може зна,
коли закінчиться війна?
А ще спитаю про братів,
чому один він прилетів,
і де він пару загубив,
чи може він і не любив?..
Прошу, щоб правду лиш сказав,
він же багато десь літав.
Чому відбився від "ключа",
і що його далі чека?..
Від нього чую лиш: "Кру!-Кру!"
Мені ж вчувається: "Помру!"..
Йому я хочу підсобить,
Кажу: "Ще треба тобі жить!"..
Навколо мене круг зробив,
мене здається зрозумів...
Дивлюся я на журавля,
самотній він так, як і я.
І про війну він не сказав,
лише крилом мені махав.
Він полетів, я знов одна,
шукаю в небі журавля...
Та він далеко відлетів,
і я не знаю де він сів,
й чи я туди колись дійду,
думками ж я за ним іду.
Ой журавлі, ой журавлі,
ви ніби діточки мої.
Якщо потрапите в біду,
гукайте, я на поміч йду...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661970
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 25.04.2016
автор: геометрія