< * * * >

У  сході  пійманого  сонця
Красиво  тінь  моя  пливе
Як  жаль,  що  та  зоря  вечірня
Уже  ніколи  не  зійде.

І  місяць,  заховавши  роги,
Вже  не  освітить  шлях  тобі
До  зоряного  мого  неба,
Царини  сну  в  далечині.

Туди  прийшовши,  зрозумієш,
Що  все,  заради  чого  йшов
Ані  копієчки  не  варте  -
Ти  слово  щиреє  промов.

Сіяє  ранок  різнобарвний
І  забере  мене  він  знов
Туди,  де  так  душа  співає,
Де  слово  вільне  від  оков.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662019
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.04.2016
автор: Supertramp