Дивись, ВееР, щоб так не сталось,
Що станеш для своїх - ордою!
Бо кожен день сичить бідою,
Де сонце в хмари заховалось...
Дивись, ВееР! Крізь наші очі!
До нас, - на землю опустися...
Душа порожня... Тільки, хочу
Хоч в щось повірити колись я...
Ще є терплячка... Ненадовго...
Після трикрапок, - знак питання!
Отож, - не вперше... У востаннє
Даю пораду у дорогу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662047
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.04.2016
автор: Андрій Бабич