Оглянешся… І вже мене нема…
А доки це насправді ти збагнеш,
Я не скажу, що буду не сама,
Та вже не повернеш… Не повернеш…
І тільки очі, сповнені жалю,
Зрадливо ще подивляться колись,
А в них печаль, й несказане… люблю…
Бо, не зійшовшись, долі розійшлись…
© Вікторія Іваницька
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662066
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2016
автор: Victoria Ivanitska