Кожен має конституційне право на виживання,
Має змогу вдатися в соціофоби,
Кожну мить просирати ночами,
І кохання своє відкачувати знову і знову
Мабуть треба писати під риму,
Під протерту кальку з іноземної мови,
Під духмяними відцвілими вишнями
Надихатись цвітінням гною
Я не хочу бути собою, і стати кимось також блювотно,
Я лиш пишу від серця, якому
Це давно в артерії врилось
І вже до болю знайоме
Зроблю гарний сюжет гістограммою,
В ньому знайду конвульсивний припадок поезії,
Відішлю сиру дозу беззв'язності самому Юрку Андруховичу,
Казатиму, що я літератор з народження
Хочеться непомітно задихнутись цим сказом,
Вдертись в чиїсь думки з розмахом,
Хочу пити істину з неба отруйного
І вмовляти себе більше не дихати
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662113
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 26.04.2016
автор: Микола Ходєєв