[i]"Наша душа позбулася здатності сприймати глибинний зміст почутого через внутрішній дисонанс".[/i]
[i]Ти заплетена цвітом вишневим,
В пелюстах загубила свій лик,
Закрутила кохання липневе,
У якому колись я поник.
Ти змахнула бажанням щосили,
Аж до трав опустивши стрічки,
Що волосся твоє освітили
Наче мрію священні свічки.
Розмовляєш з квітками у тиші
І малюєш для кожної сон...
Моє серце, мій подих частіше
Потрапляє до тебе в полон.
На минуле повісив замок
Та годинника стрілка жене.
Я для тебе – лиш прози рядок.
Ти для мене, мов щось неземне.
Наш канон не заміниш ніколи,
Так як небо не стане землею.
Від кульбабок на серці заколе,
Які ти обіймала душею.[/i]
**Greg Laswell – Comes And Goes**
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662127
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2016
автор: Karo