Стаєш желатином у крові
Щоразу затягуєш в темряву
Так глибоко й сиро до болю
Так солодко й антисистемно
Стаєш алергеном щоденним
Судомою зведене горло
Занадто до мене причетним
Я ж ім'я твоє далі вколю
Стаєш усе далі від Раю
І посмішка з тінню зіниць
Чекай, я вже крила скидаю
Ти тільки так само дивись
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662149
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2016
автор: Марамі