Може бути кожне окремо...
Додому повертаються клини,
У кожнім з них і доньки, і сини.
Летять, хоч стомлені, до рідної землі,
Красені лебеді і диво-журавлі.
Летять кудись, вертаючись здаля,
У кожного із них своя земля.
А наші лебеді присіли на ставку,
Бо вони долю собі вибрали таку.
Земля в лататті – зустрічі свіча,
Клини у небі радістю кричать.
Бо вже берізки втратили сльозу,
Шпаки відчули радісну грозу.
Тут батьківщина – батьківський поріг,
Додому повернулися з доріг.
Синів зустріла радо матінка земля -
Красеня лебедя і диво-журавля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662165
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 26.04.2016
автор: Віталій Назарук