Привид Чорнобильський блукає,
Багато років, вже минуло,
Та усе людство пам`ятає,
Біду, жахи ті не забуло.
Укрилась чорною ковдрою,
Та смертельним пилом вся земля,
Тікав народ із тривогою,
Диміло скрізь, стогнали поля.
У чорний цвіт вбралась калина,
Слізно ридала й гірко земля,
Сірою річка, зовсім стала,
Ніде не видно, вже й журавля.
Скільки людей, горе пізнали,
І скільки там, полягло життів,
Та стрічок чорних зав`язали,
І залишилось скільки сиріт.
Ні не забути нам тих подій,
Свічку сьогодні, ти запали,
Давай героїв, пом’янем всіх,
Вони ж усім, життя зберегли.
22.04.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662181
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2016
автор: Ніна Незламна