*****

Як  завиває  на  холоднім  вітрі
чийсь  сиротливий  до  трагізму  сум!
Мов  згублена  душа  тремтить  в  повітрі
і  тяжко  тужить  від  скорботних  дум.
Як  побивається  і  як  страждає,
яка  безвихідь  у  стражданні  тім!
Від  співчуття  аж  серце  завмирає...
Чи  пережитого  майнула  хижа  тінь?

Чого  ти,  серденько,  забилось?
Не  згадуй!  То  тобі  наснилось...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662205
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.04.2016
автор: Світлана Моренець