Вже день стоїть обскубаний, мов птах,
Та розважається підступна осінь.
Із усміхом лукавим на вустах,
Сама напівроздягнена і боса,
Вона продовжує чуттєву гру,
Удосконалюється у спокусі -
З обличчя дня зціловує хандру,
Йому підкручує обвислі вуса
І дражниться, і хвалить свій убір,
Велить згадати молодість колишню.
А день закляк.
Боїться і собі
Признатись, що вже зовсім нікудишній.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662211
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.04.2016
автор: Ніна Багата