Чоловік на море жінку проводжає,
А тут якраз його компанія гуляє.
Жінку на поїзд швидко він посадив,
Освіжити душу з друзями поспішив.
Додому напідпитку пізно повернувся,
Ключ в дерях прокрутив- ногою відкрив.
В черевиках на дивані простягнувся,
Шапку свою в телевізор запустив.
- Да!... Один тільки Бог на світі добре знає,
Як холостякові добре жити самому буває.
Зітхнув- до подушки свіжої притулився,
Та й спокійно, без угризіння совісті, заснув.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662236
Рубрика:
дата надходження 26.04.2016
автор: dashavsky