Я не знаю навіщо ти носиш той камінь,
І чому неможливо забути усі сліди?
Ті сліди, що ведуть від мене до твоєї кімнати,
Іще досі болить і котиться по щоці.
І у снах з'являються ті ж картини,
Що танцюють на скронях з різних боків.
Всі міста і країни, що чекали віднови,
Завтра знову вибухнуть серед ночі.
Потонути? Чи по зустрічній смузі,
Полетіти, мов птах до сузір'я віків?
Де здіймається дзвін, де чекають друзі,
І Діоніс дарує до сонця в бокалі ключі.
Давай розпочнемо спочатку всі строфи,
Давай збережемо всі миті і дні.
Та вода вже втекла і не змила фарби життя старого
Усе ще болить? Зачекай, не лети від мене в блакить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662293
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2016
автор: Камес