Хто бачив сльози Душі самотньої ?
Вміє в серці їх ховати вона,
Посмішку подарує прикрасивши губки,
А серце як озеро не видно і дна ....
Дивись не дивися - Душа не покаже.
Які пристрасті вирують всередині...
То бурі і шквал розіграються, дуже дуже,
То штиль і спокій причаяться в грудях.
Душа, немов мандрівник - шукає притулку,
Де на нічліг Любов подають,
Щоб знову зігрітися і серцем відтанути.,
Та дійти де Її вже чекають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662303
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.04.2016
автор: Любовь Весна