Буяє навколо весна

Сором  в  моїх  очах
Зник  в  невідомому  напрямку.
Дивлюсь  на  весняних  дівчат
Прямо...  Без  жодного  натяку.

Буяє  навколо  весна,
Та  не  вишневими  квітами.
Улюблена  кава  прісна,
Дівчата  солодкими  ліками,

У  спеку  ковточком  води
Стали  мені  й  не  питалися.
Як  не  кохать  молодих,
Тих,  що  у  весну  убралися?

Марічка  -  чорнява  й  струнка
Звабливо  мені  посміхається.
Оленка,  мов  сонця  рука,
Лиш  поглядом  серця  торкається.

Катруся  -  на  душу  бальзам.
Не  втомлююсь  милуватися.
Буяє  навколо  весна,
Від  неї  мені  не  сховатися...

27.04.2016

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662367
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2016
автор: Serg_maestro