На стояку в гуртожитку ремонт,
Трішки незручності,немов після потопу,
Так постаралися що видно горизонт,
Вікно прорубане у матінку Європу!
Неначе сон,просто якесь кіно,
Фантастика,пакуємо валізи,
В Європу із гуртожитку вікно,
Економістам скасували візи???!
Чудова голосіївська весна,
Закохані в солодкому полоні,
Прекрасна панорама із вікна,
Уся Європа наче на долоні.
Ремонт ремонтом,-в настрої усі,
Завжди відкриті для талантів двері,
Червоні й чорні кольори у всій красі,
На полотні,в душі і на папері.
Навколо зеленіло і цвіло,
Поки не знають блоки це сусідні…
Мила красуня добросовісно стекло,
Зненацька випала….і опинилась в Відні.
Неначе в казці із кривих дзеркал,
Успішно приземлилась без подушки,
Потрапила з гуртожитку на бал,
Економістка стала Попелюшка!
Чудова музика,який прекрасний вальс,
Кожний з присутніх від душі старався,
Віденський Принц дарма не гаяв час,
У Попелюшку палко закохався,
Наговорив багато щирих фраз,
Кохання,-це велика,справжня сила…
Куранти гучно б»ють дванадцять раз,
Красуня зникла…туфлю загубила…
Пора в дорогу,не бояться чорних смуг,
Коні треновані і звичні до галопу,
Із Принцом вирушає кращий друг,
-Як треба,всю об»їдемо Європу!
Світло в хатині,лиє дощ як із відра,
Пахне так смачно,ароматно і духм»яно,
Напевно зупинитися пора,
Село це італійське Равіньяно,
-Що за розбірки,шум і балаган?
Навіщо вам сварливі,грубі сцени?
Не Попелюшка Ваша дама, фермер пан,
Напевно їй підходять лабутени!
Знову в дорогу,кличе нас труба,
Куди не глянеш різні дивовижі,
О бачу є попереду юрба,
Це Франція здається, ми в Парижі!
Які чудові,неймовірні голоси,
Ноти чаклують і беруть за душу,
Гарні,привабливі,наче з води й роси,
Та не мої,свою шукати мушу!
Скільки б пройти нам не судилося доріг,
Ми переможці,а не боягузи,
А ось і Греція,влаштуємо нічліг,
Нас зустрічають доньки Зевса,милі музи!
І тут немає…знов збиратися пора,
Якщо потрібно обійдемо всю планету,
Знаємо тих що відшукають й комара,
До детективного звернемося дуету!
Шановний Шерлок Холмс,допоможіть,
Надія ви із Ватсоном остання,
Коди іти нам далі підкажіть,
Де Попелюшка? Де моє кохання?
-Домовилися,в мене гарний нюх,
Знайдемо,не хвилюйся добрий друже,
Ми на Німеччину продовжимо свій рух,
Нам з Ватсоном цей пошук не байдужий!!!
-Ми обійшли із другом сто земель,
-Так ось вона,-вас можна привітати,
Ви Попелюшка? Нііііі…Я Рапунцель,
-Я бачу й так що розмір малуватий…
І знову в путь,на вулиці туман,
Румунія,-з країн Євросоюзу,
Граф Дракула…зайдемо в Замок Бран,
Можливо тут знайдемо вашу музу???!
Шановні! Зроблю я один дзвінок,
До своїх давніх друзів у Верону,
Ромео,ти живий?Скажи синок,
Як там Джульєта???Ти не бачив із балкону,
Неперевершену красуню босоніж,
-Так бачив,тиждень тому пробігала,
На Голосієво спішу, мені сказала,
Чому не подзвонив мені раніш???
Так…Голосієво,це Київ,Україна,
Напевно ще потрібно пару діб,
Я знаю там достатньо коням сіна,
Й самі найкращі танці у НУБіП!
-Довго блукали по густому лісі,
Вийшли із Відня ми давним давно,
О гляньте…наче в димовій завісі,
Якесь магічне світиться вікно!!!!
-Я бачу Попелюшку,це вона,
Цей стан,вуста забути неможливо,
Як довго йшли до цього ми вікна,
Спасибі друзям,особливо детективам!
Мова кохання для усіх одна,
Тож по усій Європі пішли звістки,
Принци шикуються тепер біля вікна,
Дуже цікавлять їх економістки!!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662385
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.04.2016
автор: Олег Князь