Читаю, перелистую, гортаю,
бо в серці спокою і крапельки не маю,
а в голові киплять мов у ківші,
парують, булькають і піняться віші.
В думках милуюся красою свого краю
і птахом лину аж до небокраю,
так тягне розлягтись на спориші
і зорі рахувати від душі.
А потім бігти берегом крутим
туди, де вгору струмениться дим,
де вариться у горщику куліш –
додому, у дитинство босоніж.
Де мама Люба ніжна й молода
мене з корівкою із паші вигляда,
де батько ніби місяць-молодик.
У спомин, як в душі останній крик…
26.04.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662395
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.04.2016
автор: Олександр Мачула