В кінці вчинків завжди робиш звіт,
І погані лишаєш нести на горбі.
Як би не кляла ти мій світ,
В ньому завжди є місце тобі.
Безперечно, ніколи не побороти зла,
Та не варто кидати нам цієї мети.
З ким би щастя не пережила,
А зі смутком можеш до мене іти.
Тільки в моменти, коли біля серця курок
Людина постає у повній красі.
Скільки б не зробила ти помилок -
Я пробачу усі.
Прихистивши бездомне звіря,
Все життя будеш винним йому.
Скільки б не ішла ти до інших, я
Все одно тебе потім прийму.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662467
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.04.2016
автор: Сокол Катя