Аркуш паперу
на фортепіано,
що сліпо лежить
у сторонці німий,
непримітний нікому,
думками про тебе
легкою вуаллю
зі слів обдарую...
Для тебе єдиного,
котрий давно,
і так глибоко,
десь у моїй підсвідомості,
досі існує
й на мить не зникає –
світ розфарбую...
В барви неспокою
серця жіночого
в ті почуття неземні
та можливі в реальності,
теплих відтінків додам
та підсилю контраст
твого значення,
любий, для мене...
Не треба далеких,
чужих, непотрібних,
незваних, непроханих,
тих, що здавалось
була так закохана...
Вільна для тебе...
Тетяна Купрій, 2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662519
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.04.2016
автор: Тетяна Купрій - Кримчук