Пам'ятаю зчервоніле від хвилювання обличчя,
Розстібнутий гудзик плаща,
Надворі ще вогко, але ти вже не надягаєш хустинку,
Ти завжди була така, з самого дитинства, розкуйовджене волосся, брудна сорочка і розстібнутий гудзик, як символ вічної непокори перед світом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662555
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 27.04.2016
автор: Cypikat