Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679918
Через паркан дивилась Мавка
в старий запущений садок
і сумно посміхнулася русалка,
чому нема у полі нікого?
Чому бур’яном заростало поле
і хата похилилася стара,
навколо тільки вітер завиває
і хвіртка заскрипить біля вікна.
Давно вже не живуть тут люди
і занепав старенький сад,
нема кому попрацювати
й давати всьому лад.
Лісова і польова зустрілись,
гляділи на чорнобильську біду,
а тоді тяжко зажурились,
у поле й ліс подалі йдуть.
У хаті фотографії старенькі:
де невідомі дивляться на нас
і піч стара, димар шумить ще,
та він холодний і погас.
Під сонцем заблищить віконце,
сонячний зайчик пострибав,
але в покинутій порожній хаті
його ніхто не зустрічав.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748342
27.03.2016.
Картина із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662574
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.04.2016
автор: Светлана Борщ