Чорнобильський біль

Пропечена  атомом,  
вибухом  
боляче  вжалена
в  самісіньку  
сонячну  Прип’ять!..  
Пече  крізь  роки…
На  тілі  моєї  Вкраїни  
Чорнобиль  –  прогалина,
століття  не  вистачить  
згоїти  опік  важкий…

Прошиті  рентгеном,  
розщеплені  всі  
на  молекули  –
загублені  долі,    
адреси,  
чужі  імена…
Тутешня  весна  
не  курличе  
над  містом  лелеками,
а  мертвою  тишею  
кряче  
тутешня  весна…

І  душу  
очницями  вікон  
розбитих,  розхристаних,
дотла  пропікають  
будинків  сліпі  черепи…
Не  вщухне  
чорнобильський  біль  
і  з  роками  не  вистигне  –
у  тілі  земної  планети  
він  атомом  спить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662590
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.04.2016
автор: Наталя Данилюк