Любити Країну, життя та дитину,
мені ніщо не завадить.
Такої краси, як Українська,
немає ніде, скільки не бийся.
Де б ти по Світу не блукав,
ноги самі, за покликом душі,
знайдуть дорогу
найближчу до рідного дому.
Долу їй вклонися,
вона заслуговує ще й на більше.
Краса її шовкових ланів
турбує почуття мрій.
Не має впливу на неї смурної погоди,
її вкрашають навіть роди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662635
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.04.2016
автор: Svitlana_Belyakova