я повинен пережити цю ніч
я повинен пережити цей день
я повинен пережити цей цикл
я повинен
а далі ніж
і стенд
заплямований
кетчупом
вже бракує сил
запах прогорілої
котлети
летить
над спальнею
єдиною кімнатою
в хаті
пледом
закутавшись
став дивитись на бардак
краплями
стікає дощ
через отвори
через ґрати
приборкати норовливого
легше
ніж приборкати смиренного
затрати
більші
і нерви
стелив свою ковдру
вечір
парламент
давно розпустився
і пішов спати
в озера
свої пропозиції
надавали
хмари
затуляючи
згасле сонце
тривалість
життя якого
не перевищила б і мільярда
років
працюючи на
дачах
кров ціль
попід пірсом цвинтар
рибин
загиблих
у війні
з відходами
які пролізали
через сито
не було причин
на їх викид
і вони припливли
стали під
домом
вдалині пливе
баржа
схоже знов
щось везуть
у звичному
напрямку
майже
побачили
я ховаюсь
бо не хочу бачити
антропогенного
дивлюсь вище
туди я прибув
краєвид на затоку
з вікна
єдиного
єдиний
і неповторний
як обличчя
око
стіна
не личить
або помилка
чути совиний клич
і включивши вже
Linkin Park
падаю
втомлений
на підлогу
лягти бракне сил
я повинен пережити цю ніч
я повинен пережити цей день
я повинен пережити цей цикл
28.04.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662759
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.04.2016
автор: Roman Mironchuk