В самім серці Полтави,
Там, де пам’ятник Слави
Возвеличує подвиг
І Росії, й Петра,
В тихім Корпуснім парку,
Де гуляв, часом, змалку,
Чоловік з костилями
На прожиток збирав.
Молодий, невеселий,
Очевидно, місцевий,
Адже в область так рано
Він прибути б не зміг,
У стакані з пластмаси –
Його вранішня каса
Від прохожих за рани,
Чи на ліки для ніг…
І здавило до болю
Моє серце: «За волю ж,
За Вкраїну велику
Кров’ю подвиг писав.
Бач, Петру, значить, слава
І російським васалам,
А цьому – власне лихо –
Виживає хай сам…»
3.09.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662840
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 29.04.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)