Не питай навіщо…

Не  питай  навіщо,  не  питай  чому,
Я  так  закохався  в  незайману  весну.
Не  питай,  бо  сам  цього  не  знаю
Й  досі  не  збагну.

Не  питай  для  чого  жайворонку  летіти
В  небо,  щоб  впіймати  вранішню  зорю.
Не  питай  навіщо  бринить  в  закоханих  сльоза.
Не  питай  чому  я  до  тебе  підійшов,  ти  не  змогла.

Не  питай  навіщо  в  полі  росте  трава.
Чому  доля  моя  втомлена,  
Але  й  досі  ще  жива.
Чому  вітер  гне  тополю,  а  вона  така  гнучка.

Не  питай  чому  біжить  в  далечінь
 Річенька  -  життя.
Чому  пташка  хоче  на  волю  і  їй
Не  мила  клітка  золота.

Не  питай  чому  люди
На  майдані  на  кулі  пішли.
Чому  в  полі  солдати  полягли,
І  за  нас  з  тобою  життя  віддали.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662921
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.04.2016
автор: Віктор Варварич