За картиною Я.Йерки "Улюблений смуток"
http://yerka.org.ru/pages/original/lubie_ten_smutek.html
Люблю, коли в мені росте (весна ж!)
Тоненький пагін деревця як смутку.
Це не скорбота, що не має меж,
Це музика душі й небес, ледь чутна.
Десь там смичок торкає нерви струн –
І краплею зі хмари перша нота,
Ягнята мрій – у ніжну зелень рун,
І коліщатка серця – за роботу.
Простує сонце в закутки мене,
Ключем скрипковим відчинивши хвіртку.
Соль-мі-ре-до! – і смуток цей мине,
Лишивши на гілках (весна ж бо!) квіти…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662962
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2016
автор: ptaha