Сокира над мовою нашою знов,
Щоби обрубати їй крила.
Хіба для держави не є це позор,
Що школи, театри закрили?
На мову сокиру ізнов занесли,
Що й так вже зросійщена стала.
Якої держави це роблять сини?
Й коли мові воля настане?
І стогне вкраїнська земля без пісень,
Глибоких, народних, красивих,
А пісня і мова – для нації все –
Черпає із них вона сили.
Не може країна та сильною буть,
Де люди і землі страждають, –
Її звідусіль зацькують, заскубуть,
Історія теж не прощає!
9.11.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663031
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.04.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)