Нарешті Ти наснилася мені
І квітку в подарунок прийняла.
В ніч Великодню у моєму сні
Надію особисто подала.
Від Тебе я такого не чекав –
А може то така Господня воля.
Молитви я до нього посилав –
І ось нарешті посміхнулась доля.
Цей сон – безцінний Божий подарунок,
Його назавжди в серці збережу.
А ще наш перший ніжний поцілунок!
А потім… Це Тобі лиш розкажу
Тоді, коли залишимось удвох…
Недовго залишилося чекати.
Я вірю – все за нас влаштує Бог –
Лиш Він в любові може поєднати.
Немарно зберігав в душі надію,
Спокуси і зневіру подолав.
Любов у серці зберегти зумію,
Так, як Тебе – нікого не кохав.
Минає світле свято Воскресіння,
Але любов ніколи не минає.
В ній Господа святе благословіння!
На зустріч нашу, як у сні, чекаю…
© S.Nemo
01.05.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663300
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2016
автор: Finist