Я витру рученьки, біленькі рученьки,
Біленькі рученьки в біленький рушничок.
І вдягну курточку, червону курточку,
Червону курточку й червоний капюшон.
Червона Шапочка, Червона Шапочка,
Червона Шапочка – усі мене зовуть.
І маю друзів я, багато друзів так,
І всі вони зі мною до бабусі йдуть.
На Вовка Сірого, на Вовка Сірого,
На Вовка Сірого я в лісі набреду.
Ой, так боюся я! Ой, як боюся я!
Ой, так боюся – до бабусі не дійду!
Втікати буду я, втікати буду я,
Втікати буду, все одно я не втечу!
Бо Вовк швидкий, прудкий, бо Вовк швидкий, прудкий,
Як дожене, то просто гучно закричу!
«Мисливці на вовків, мисливці на вовків!»,
Так лементую: «Порятуйте! Поможіть!»,
Вже аж спітніла вся, вже аж спітніла вся,
Вже аж спітніла й моя ніженька болить.
А Вовчик Сіренький, а Вовчик Сіренький,
За ногу тягне все мене кудись у ліс.
Я плачу і кричу, я плачу і кричу,
І все не знаю чи то Вовк, а чи то біс.
А Вовк усе біжить, усе кудись біжить,
На крик мій не зважає – бовдур, сірий пень.
Вовчара Сірий той, Вовчара Сірий той,
Такий байдужий і холодний, як тюлень.
Він до бабусі йде, він до бабусі йде,
Він до бабусі йде і тягне все мене.
Коли ж уже прийдем, коли ж уже прийдем,
І коли вже мій біль в моїй нозі мине.
Ой, там бабусенька! Ой, там бабусенька!
Ой, порятуйте! Той Вовчара нас зжере!
Вовчику Сіренький! Вовчику Сіренький!
Тебе благаю, ну пусти! Пусти мене!
Не їж бабусеньку! Не їж бабусеньку!
Не їж мене - тобі дам з м’ясом пиріжки!
Такі смачненькі вже, такі смачненькі вже,
Там смачне сало, м’ясо є, тільки пусти!
Не захотів той Вовк! Не захотів той Вовк!
Моїх смачненьких з м’ясом пишних пиріжків.
Зайшов в будиночок, зайшов в будиночок,
І затягнув мене. Отут вже поготів!
Не врятуватись нам! Не врятуватись нам!
Кричи, бабусенько! Благаю! Ой, кричи!
Може, почують нас! Може, почують нас!
І порятують, як кричати «Поможіть!».
І відчинились вмить, і відчинились вмить,
І відчинились двері, вітер загудів.
Зайшли мисливці в дім, зайшли мисливці в дім,
Зайшли мисливці, що полюють на вовків.
І непереливки, і непереливки,
І непереливки вже Вовчику тепер.
Застрелять бідного, застрелять бідного,
Застрелять бідного і більше не втече.
Не буде їсти більш, не буде їсти більш,
Бабусь нещасних і онучок їх малих.
Не буде їсти більш, не буде їсти більш,
Всіх хлопчаків, жінок і дівчат молодих.
Відсвяткували ми, відсвяткували ми,
Відсвяткували перемогу всі разом.
Вже мертвий Сірий Вовк, вже мертвий Сірий Вовк,
А, значить, в світі разом з ним померло зло.
29 серпня 2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663322
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 01.05.2016
автор: Іванна Западенська